Я не маю відповідей на твої запитання.
Не маю відповідей на твою щирість. Тому що для мене не так важливо, що ти бачиш у своїх снах.
Я не можу навіть вибачитись, тому що у всьому цьому не має моєї провини.
І я мовчу. Ти ображаєшся, а я мовчу. Такої пекельної нездатності говорити я не відчуваю більше ні з ким. І тільки у цьому ти єдиний.
Не треба сприймати мене серйозно.
Я не насправді. І не назавжди.
Відпускай мене потроху, прошу.
Бо я скоро не зможу дихати від цієї мертвої хватки.
Ти кажеш: "Я не понимаю"
Так, ти не розумієш, що я кажу, але розумієш, що я маю на увазі. І в першу чергу про це голосно каже моє мовчання.